газліфт

газлифт, газлифтная добыча - gas-lift - *Gaslift, Gasheber, Druckluftheber, Druckgasförderverfahren – 1) Пристрій для піднімання рідини стиснутим газом, змішаним з нею. За допомогою газліфта найчастіше піднімають нафту і воду з бурових свердловин. 2) Спосіб піднімання рідини (нафти) із свердловини за рахунок енергії стиснутого газу. Використовується для видобування нафти і пластових вод. Робочий аґент – стиснений компресором нафтовий газ (компресорний Г.) або повітря (ерліфт), а також газ природний під природним тиском (безкомпресорний Г.). Може використовуватись газ з продуктивного пласта, розкритого тією ж свердловиною (внутрішньосвердловинний безкомпресорний Г.). Г. вперше здійснено в Угорщині під час осушування затопленої шахти (кінець 18 ст.). Для видобування нафти застосовується в США з 1864 року, в Росії – з 1897 року за пропозицією В.Г.Шухова (ерліфт, Баку). Широке застосування набув з 1920-х років. Суть Г. – створення газорідинної суміші у свердловині. При цьому густина газорідинної суміші (а звідси – тиск її стовпа у свердловині) з ростом газовмісту зменшується, вибійний тиск свердловини знижується. Приплив продукції залежить від витрати газу. Спосіб універсальний - він може застосовуватися на будь-яких глибинах та при будь-яких величинах дебіту рідини, пластових і вибійних тисках, при наявності пластового газу, піску, високих температур, кривизни ствола свердловини і т.ін. За тривалістю часу подавання робочого аґента розрізняють неперервний і періодичний Г. (останній застосовується в малопродуктивних свердловинах з дебітом менше 50 м3/доб). Робочий цикл періодичного Г. складається з періодів накопичення рідини у свердловині і її надходження на поверхню. Комплекс газліфтного обладнання охоплює: наземне – джерело робочого аґента, систему трубопроводів, газорозподільні батареї з пристроями регулювання витрати (при періодичному Г. – для пуску і відсікання робочого аґента); свердловинне – насосно-компресорні труби (НКТ), пакери (можуть установлюватися біля нижнього кінця НКТ для попередження витікання рідини в пласт при пуску свердловини і для зменшення пульсацій); пускові і робочі клапани (служать для подавання газу в потік рідини). Пускові клапани забезпечують послідовне створення газорідинної суміші у свердловині під час пуску, після чого закриваються. Робочі клапани регулюють подавання робочого аґента в продукцію і призначені для зменшення пульсацій і підтримування заданого дебіту рідини при зміні обводненості, гирлового тиску, прориві газу з пласта, соле- і парафіновідкладах у трубах та ін. Клапани – автоматичні, які керуються тиском робочого аґента або продукції чи перепадом цих тисків (диференціальні клапани). Розрізняють клапани, стаціонарно установлені на НКТ, і змінні, які встановлюються в розміщені в колоні НКТ свердловинні газліфтні камери. Опускання і піднімання останніх проводиться без піднімання НКТ спеціальним канатним інструментом з допомогою пересувної лебідки або потоком рідини. При кільцевій системі видобування робочий аґент подається в затрубний простір свердловини, продукція піднімається по НКТ, при центральній – навпаки.

Г. застосовується в тих випадках, коли робота насосів ускладнена високим газовмістом або температурою рідини, наявністю піску, відкладеннями парафіну і солей, а також у кущових і похилоскерованих свердловинах. Ефективність Г. залежить від в’язкості, швидкості руху суміші, тиску нагнітання робочого аґента та гирлового тиску. Дебіт газліфтної свердловини до 2000 м3/доб., глибина свердловини 4000 м, тиск робочого аґента до 10–15 МПа. Має високий міжремонтний період - до декількох років. Для попередження корозії, відкладання солей і парафіну, утворення високов’язких емульсій в потік робочого аґента вводяться інгібітори, ПАР і інші хімічні реаґенти. Див. також плунжерний ліфт.